Українська
Отримано 09.08.2023, Доопрацьовано 23.10.2023, Прийнято 22.11.2023
Вступ. Сучасне життя в умовах повномасштабної війни робить людей все більш вразливими. Швидкий ритм життя – неминучий супутник будь-якої цілеспрямо-ваної та процвітаючої в кар'єрі людини. Напружена робота в режимі воєнного часу та постійного цейтноту, прагнення зробити якомога більше справ одночасно, підви-щення вимог часу, виснажують можливості нервової системи, які не безмежні. Питання профілактики і керування стресами на роботі набувають все більшої актуальності, оскільки в умовах війни достатньо швидко змінюються соціально-економічна і політична ситуації, зростають вимоги до ефективності будь-якої професійної діяльності, збільшуються нервово-психічні й інформаційні навантаження. Як результат, внаслідок дії на людину хронічних професійних стресів виникає довготривала стресова реакція, яка на сьогоднішній день розглядається як синдром «професійного вигорання». У зв'язку з цим синдром «професійного вигорання» слід розглядати як чинник, що призводить до деформації особистості професіонала. Гіпотеза наукового дослідження полягає у дослідженні проблем професійного вигорання науково-педагогічних працівників закла¬дів вищої освіти в умовах війни та розробці рекомендацій щодо шляхів їх вирішення. Метою дослідження є обґрунтування особливостей професійного вигорання науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти в умовах війни та шляхів їх вирішення. Методологією наукового дослідження є загальнонаукові методи дослідження: порівняння, експертного аналізу, метод групування, системний підхід. Одним із ефективних методів для профілактики синдрому «професійного вигорання» у сфері професій типу «людина-людина» є правильно організоване та змістовно наповнене освітнє середовище закладу вищої освіти в умовах війни. Висновки та перспективи подальших досліджень. В дослідженні визначено поняття «професійного вигорання». Охарактеризовано основні проблеми, що впливають на формування синдрому «професійного вигорання» викладачів ЗВО. Розкрито синдром «професійного вигорання» як динамічний процес та висвітлено стадії розвитку. Висвітлено питання впливу особливостей освітнього середовища в умовах війни та загалом професійної діяльності у сфері професій типу «людина-людина» на розвиток синдрому професійного вигорання
заклади вищої освіти; науково-педагогічні працівники; профілактика професійне вигорання; стрес; стресостійкість; духовне вигорання; фізичне вигорання; моральне вигорання; воєнний стан; терапія
[1] Brill, P. L. (1984). The need for an operational definition of burnout. Family and Community Health, 6, 12–24.
[2] Burisch, M. (2006). The burnout syndrome. Theory of inner exhaustion The burnout syndrome. Theory of inner exhaustion. Berlin: Heidelberg Springer Medizin Verlag.
[3] Cherniss, C. (1980). Professional burnout in human service organizations. New York: Praeger.
[4] Etzion, D. (1987). Burnout: The hidden agenda of human dis tre ss, II BR series in Organizational Behavior and Human Resources. Israel: The Israel Institute of Business Research, Faculty of Management, Tel Aviv University.
[5] Faktory. (n.d.). Factors that determine health. Retrieved from http://stud.com.ua/4084/meditsina/osnov_zdorovogo_sposobu_zhittya_studentiv#897.
[6] Garden, A.-M. (1987). Depersonalization: A valid dimension of burnout? Human Relations, 40(9), 545–560.
[7] Green, D. E., Walkey, F. H., & Taylor, J. (1991). The three-factor structure of the Maslach Burnout Inventory: A multicultural, multinational confirmatory study. Journal of Social Behavior & Personality, 6(3), 453–472.
[8] Jones, J. W. (1980). Preliminary manual: The staff burnout scale for health professional. Park Ridge, IL: London House.
[9] Maslach, C., & Leiter, M. P. (2000). Burnout. In G. Fink (Ed.). Encyclopedia of Stress. San Diego: Academic Press.
[10] Meshko, H. M. (2012). Introduction to the teaching profession: a study guide for students of higher educational institutions. Kyiv: Akademvydav.
[11] Physical, mental, spiritual, social health. (n.d.). Retrieved from http://studopedia.com.ua/1_59223_fizichne-psihichne-duhovnesotsialnezdorovya.html.
[12] Pines, A. M., & Aronson, E. (1988). Career burnout: Causes and cures. New York: Free Press.
[13] Pines, A. M., Aronson, E., & Kafry, D. (1981). Burnout: from tedium to personal growth. New York: Free Press.
[14] Prykhodko, V. V., Samoilov, M. H., & Shabanova, Yu. O. (2014). Physical culture and psychophysical training of students: from theory to practice: a study guide. Dnipro: NHU.
[15] Schaufeli, W. B., Maslach, C., & Marek, T. (Ed.) (1993). Professional burnout: Recent developments in theory and research. Washington DC: Taylor & Francis.
[16] Sydorchuk, N. H. (2016). Physical culture and psychological training: a study guide. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka.
English